12:22

Love? Truth? Beauty? I prefer negotiable securities.
Я став дощем, стіною з неба,

На руку твою краплею упав,

Для мого щастя більш не треба,

Твоїм одним на віки став.



Веселкою у чистім небі запалаю,

Співанку продзвеню струмком,

Та щастя більшого я не пізнаю,

Тебе шукати в світ пішов...



Шукав роками, що спливали,

Неначе річка утікає з гір,

Та ноги спокою не знали,

І серце шепотіло: "Вір".



Я вірив і блукав стежками,

Проходив тисячі доріг,

Єдиний з вітром та степами,

Ві сні я бачив твій поріг.



Так сталося, скінчились мандри,

Впізнав тебе вже наяву,

Тобі одній я подарю всі барви,

Що назбирав допоки я живу...



15 листопада 2006 р.

@темы: Стихи

Комментарии
15.11.2006 в 12:54

Верь мне - я твой покой, только говори со мной... Только не замечай в моих темных глазах печаль (с)
Ох, ну нифига ж себе... Называется, попробуй разбери. )
15.11.2006 в 13:11

Love? Truth? Beauty? I prefer negotiable securities.
Lesenok



:shuffle: ну это на родном языке :)
15.11.2006 в 13:21

Верь мне - я твой покой, только говори со мной... Только не замечай в моих темных глазах печаль (с)
Злой Ворон Дык я уж поняла... Просто сразу вспомнилась реклама на первом канале в Тунисе - я валялась над Хангой, лихо шпрехающей по-украински )))))